Здавалося б, карієс — найпростіше стоматологічне захворювання, однак навіть у найпростіших випадках бувають ускладнення. Чому? Дуже часто це пов'язано з рівнем професіоналізму та досвіду лікуючого лікаря. Тому лікування своїх зубів завжди краще довіряти професіоналам своєї справи.
Зазвичай, якщо пацієнт скаржиться на болі від подразнювальних факторів, діагностується глибокий карієс. Але якщо при цьому не враховується давність і тривалість болю, може бути пропущений діагноз пульпіт.
При накладанні пломби можуть з'являтися гострі болі або тривалі ниючі болі від подразників з короткими безболісними проміжками; найчастіше болі виникають уночі. У таких випадках діагностується пульпіт, при якому проводиться видалення пульпи (нерва) з подальшим пломбуванням кореневих каналів.
Коли в пацієнта немає скарг на болі, при каріозному ураженні середніх розмірів ставиться діагноз середнього карієсу. Але важливо пам'ятати, що некроз пульпи також не викликає болю, тому за повної безболісності важливо ретельно обстежити пульпу. Якщо зуб пломбується без лікування пульпи, через деякий час можуть виникати болі при накушуванні та при перкусії.
У процесі лікування може бути випадково розкрита пульпова камера зуба; причиною цього може бути глибоке ураження карієсом тканин зуба та розм'якшеного дентину, адже цей зіпсований м'який дентин зуба перед встановленням пломби потрібно повністю прибрати із зуба. Його залишки можуть лишитися на дні порожнини через побоювання лікаря розкривати порожнину зуба далі. Ця помилка проявляється у зміні кольору зуба, прилеглого до пломби. Для усунення такої помилки потрібно видалити пломбу, уражений край емалі, вичистити порожнину і заново запломбувати.
Пломба має бути правильно сформована, з горбками та фісурами, щоб вона відповідала зубу-антагоністу.
Часто при розкритті осередків 2 класу виявляються пошкодження емалі сусіднього зуба. Для корекції цього явища шляхом пломбування відновлюються паралельно обидві поверхні, при цьому обов'язково має бути контактний пункт між двома пломбами. За невиконання цієї умови може розвинутися запалення ясен, руйнування кісткової тканини перегородки між зубами.
Вторинний карієс — емаль змінює колір на поверхні, прилеглій до пломби. У цьому разі обов'язково потрібно провести повне висічення пошкодженої тканини, ретельно вивчити стан пломби. Найімовірніше, знадобиться повторне розкриття порожнини з подальшим накладанням пломби.
Ускладнення можуть траплятися і в практиці досвідченого лікаря, якщо він має справу із занедбаним захворюванням. Помилки можуть супроводжувати лікування, якщо проведена недостатня діагностика, зібрані не всі скарги пацієнта.
Часто лікарі стикаються з розвитком вторинного карієсу біля вже запломбованих осередків. Причин цього явища багато, насамперед недостатньо відпрепарована порожнина, не повністю видалені уражені тканини.
Некротичні утворення або запалення пульпи виникають як наслідок пломбування цементами на основі силікату, силікофосфату, пластмаси з порушенням правил накладання ізолюючої прокладки. Пломбувальний матеріал подразнює пульпу, торкаючись дентину, провокує запалення або некроз.
Лікування такого процесу аналогічне пульпіту чи періодонтиту.
Пацієнти часто скаржаться на випадіння пломби через короткий час після пломбування. Причиною цього може бути неправильний підбір матеріалу, помилки в його приготуванні, неправильне формування порожнини.
Приходьте до стоматологічної клініки до досвідчених лікарів і не турбуйтеся про можливі ускладнення!