Встановлення пломби — це процес, який потребує правильного й уважного виконання кожного етапу.
Перший етап. Після того, як зуби ретельно очищені від залишків нальоту, виконується анестезія — за потреби. Другий етап полягає у висвердлюванні та вичищенні уражених ділянок. Якщо виконується заміна старої пломби, стоматолог видаляє старий пломбувальний матеріал, емаль і дентин залишаються недоторканими.
При повторній реставрації та встановленні композитних матеріалів видаляються металеві штифти, оскільки вони не проводять світло, а отже, з їх допомогою не можна відновити прозорість зуба.
На третьому етапі обов'язково проводиться ізоляція зуба від слини — у більшості державних лікарень для цього застосовують кульки, тампони з марлі та вати. Однак ці засоби поступово відходять у минуле, оскільки не дають надійної ізоляції, до того ж вата й марля не ізолюють від вологості дихання пацієнта.
Тому для ізоляції зуба від вологи застосовується кофердам — латексна хустка, оснащена металевою рамкою та кламерами. За допомогою кламерів кофердам фіксується біля ясен.
Важливо зазначити: якщо відновлення пошкодженого зуба із застосуванням композитних матеріалів виконується з порушенням правил ізоляції від слини, цілісність реставрації може бути порушена. Як наслідок, між пломбою та зубом з часом може виникнути темна смужка. Оскільки не буде щільного зчеплення між матеріалом пломби і тканинами зуба, на цьому місці може розвинутися вторинний карієс.
Друга поширена проблема реставрації, проведеної з порушеннями, — пломба може випасти від невеликого навантаження.
Після цього виконується обов'язкове протравлювання порожнини за допомогою 37% розчину ортофосфорної кислоти. Така обробка збільшує площу ділянки порожнини зуба, яка контактує з композитним матеріалом. Розчин видаляє сторонні елементи неорганічної природи, створюючи ідеальне зчеплення з композитним матеріалом. Завдяки обробці ортофосфорною кислотою послаблюється механічне напруження на стінках порожнини.
Далі в порожнині фіксується бонд, функція якого полягає у створенні клейкого шару, що підвищує надійність фіксації пломби на тканинах зуба.
Після цієї процедури стінки оброблюваної порожнини покриваються текучим композитом, що проникає в усі отвори, створюючи ідеально гладку поверхню. Остаточної твердості композиту надає полімеризаційна лампа.
Матеріал обов'язково вноситься в порожнину невеликими порціями, при цьому кожен нанесений шар набуває остаточних властивостей під впливом лампи. Стоматолог має стежити, щоб товщина кожного шару не перевищувала 2 мм, оскільки лампа не може полімеризувати занадто товстий шар.
Композитні матеріали користуються підвищеним попитом, оскільки вирізняються прозорістю, що дозволяє повернути ураженій частині зуба природний колір.
П'ятий етап полягає в моделюванні коронки: щоб створити максимально природний вигляд зуба, використовується метод шаруватої реставрації.
Шостий, завершальний, етап — фінішна підгонка, ідеальне остаточне моделювання, шліфування та полірування композитних матеріалів.