Постійні зуби можуть зазнавати некаріозних уражень, які потребують не менш пильної уваги, ніж осередки карієсу. Одними з найпоширеніших є нальоти та пігментація зубів, які виникають у результаті куріння, прийому медикаментів, порушення гігієни порожнини рота.
Постійні зуби без уражень мають колір від біло-сірого до жовтуватого, але з часом забарвлення змінюється. Серед внутрішніх причин зміни кольору можна назвати потрапляння у тканину зубів різних речовин при захворюваннях; зовнішні фактори відомі всім — вживання чаю, кави, куріння, присутність у раціоні продуктів із барвниками, прийом деяких медикаментів.
Наліт м'якого типу частіше утворюється в людей, які нехтують гігієною порожнини рота, страждають від захворювань ясен. У м'якому нальоті постійно присутні патогенні мікроорганізми, тому, якщо наліт не видалити, він поступово перетворюється на зубний камінь.
Подібні нашарування призводять не лише до зміни кольору зубів, а й до глибших і серйозніших змін у тканинах зубів та ясен. Тому краще видалити м'який наліт якомога раніше, за допомогою спеціальних антисептичних ополіскувачів. Якщо наліт ущільнився, його можна видалити в кабінеті стоматолога за допомогою ультразвукового апарата.
Відновити колір зубів можна за допомогою спеціальних відбілювальних систем, до складу яких входить пероксид водню. Якщо відбілювання не принесло належного результату, можуть використовуватися порцелянові коронки.
Ще одне серйозне порушення зубів — ерозія, що проявляється убуванням зубної тканини у вигляді ураження неправильної форми. Це захворювання найчастіше проявляється в людей після 25 років, переважно в жінок. До ерозії можуть призвести збої в роботі залоз статевої системи, дисбаланс ендокринної системи.
За інтенсивністю прояву ерозія класифікується на ступені: 1-й ступінь вирізняється помутнінням емалі, втратою блиску, поверхневим ураженням. При другому ступені змін зазнає емаль по всій товщині, при третьому ступені ураження сягають дентину.
При 2-му і 3-му ступенях уражені зуби стають чутливими до різних подразників — холодної та гарячої температури, кислого й солодкого.
Ерозії можна не дати розвинутися на першому ступені, якщо вчасно провести мінералізацію зубів методом електрофорезу із застосуванням кальцію, щоб наповнити ним емаль і дентин.
При 2-му і 3-му ступенях, якщо помітні значні ділянки ураження, застосовуються методи пломбування та протезування. За будь-якої стадії ерозії не зайвим буде прийом вітамінів, мікроелементів, продуктів із підвищеним вмістом фосфору та кальцію. Найскладніше ураження — некроз твердих тканин зубів, що проявляється змертвінням тканин зуба як наслідок впливу на організм хімічних речовин, відхилень у роботі ендокринної або нервової системи. Основною відмінністю некрозу є ділянки розм'якшення, чого немає при ерозії. За збереження зовнішнього шару емалі уражаються підповерхневі ділянки. Профілактикою некрозу є ремінералізація зубів, обробка препаратами з вмістом фтору.