Карієс — одне з найпоширеніших і найпідступніших захворювань порожнини рота, оскільки його складно самостійно виявити на ранніх стадіях. Саме тому так важливо регулярно проходити огляди в кабінеті стоматолога, щоб визначити, чи є на ваших зубах каріозні ураження. Існують різні методики визначення карієсу, деякі з них дозволяють виявити це захворювання на найранішій стадії.
Основний спосіб визначення каріозних утворень — візуальний огляд. Використовуючи стоматологічне дзеркало і зонд, лікар визначає, в якому стані емаль, знаходить місця, що викликають особливу підозру. Кожен візит до стоматолога обов'язково починається з візуального огляду, після чого можуть знадобитися інші варіанти додаткового обстеження.
Наприклад, іноді використовується рентгенологічне дослідження, яке особливо ефективне при діагностиці прихованого карієсу. Слід враховувати, що рентген не виявляє карієс на ранніх стадіях — його використовують для глибоких прихованих ділянок, уражених цим захворюванням. Тому, щоб визначити ранній або середній карієс на відкритих ділянках, використовуються допоміжні збільшувальні інструменти.
Трансілюмінація — відносно новий спосіб діагностики, що дозволяє визначити наявність прихованих форм карієсу. Корені зуба просвічуються фотополімеризаційною лампою. У яскравому світловому потоці каріозні крапинки або порожнини виглядають темними ділянками на тлі світлої емалі. Ця методика дає можливість знайти не лише карієс, а й тріщини в зубній емалі. Своєчасне зміцнення тріщин дозволяє уникнути подальшого руйнування емалі та втрати зуба.
Лазерна діагностика — у цій технології використовується спеціальна установка, що подає на зубну емаль лазерний промінь. Принцип роботи установки базується на відбитті лазерного променя від тканин зуба. Якщо на певній ділянці лазерний промінь змінює свою звичну траєкторію відбиття, апарат видає звуковий сигнал. Технологія особливо ефективна при виявленні раннього карієсу, захворювання у важкодоступних ділянках.
Електроодонтометрія — суть технології полягає у здатності пульпи реагувати на подразнення, у цьому разі на слабкий струм. Стоматолог по черзі перевіряє зуби за допомогою установки, визначаючи реакцію пульпи.
Крім володіння сучасними технологіями, лікар має вміти відрізнити карієс від інших захворювань зубів.
На ранній стадії карієс оформлюється у вигляді плями — на цьому етапі його можна сплутати з гіпоплазією або флюорозом. Якщо пляма одиночна, розташована на жувальній поверхні, це явна ознака карієсу, оскільки ураження флюорозом розташовуються на інших поверхнях.
У середній стадії карієс має схожість із фіброзним періодонтитом. Основні відмінності полягають у глибині порожнини та стані дна.
Карієс у глибокій стадії — тут важливо відрізнити це захворювання від гострого осередкового пульпіту. При глибокому карієсі змінюється структура пульпи, її електрозбудливість відчутно знижується, виникають гострі реакції на подразники, нанесені на дно каріозної порожнини.
Якщо ви помічаєте будь-які зміни на поверхні зубної емалі, це вагомий привід звернутися до стоматолога в клініку. Поєднання візуального огляду та сучасних технологій діагностики дозволить поставити правильний діагноз.