Емаль зубів стирається поступово з кожним роком нашого життя, однак є патологія, за якої зуби стираються дуже інтенсивно. Підвищене стирання може спостерігатися в одному зубі, певній групі або в усіх зубах.

Ще одна характерна особливість патології: до 30 років вона трапляється вкрай рідко, у віці понад 30 це відхилення проявляється частіше і більшою мірою в чоловіків. Причини: • перевантаження окремих груп як наслідок втрати зубів; • неправильно підібрані протези та інші конструкції; • аномальний прикус; • бруксизм (скрегіт зубами); • професійні впливи; • порушення структури зубної тканини.

Інтенсивне зменшення об'єму емалі спостерігається, якщо частина зубів відсутня, оскільки сусідні зуби через це зазнають сильнішого навантаження. Якщо немає корінних зубів, починають інтенсивніше стиратися різці та ікла. У людей, які працюють на шкідливому виробництві, виникає стирання всіх зубів, що найчастіше пов'язано з впливом різних речовин на організм. Аналогічний ефект проявляється на підприємствах, працівники яких змушені дихати повітрям, у якому витають механічні частинки.

Одна з причин такої патології — порушений механізм ендокринної системи (збої в роботі гіпофіза, щитоподібної залози). Порушені обмінні процеси запускають механізм розчинення кальцію та фосфору, внаслідок чого зубна емаль сильно стоншується.

Нестача мінеральних речовин (флюороз) також може призвести до стоншення тканин зуба. Цей процес можуть запустити патології нирок, порушення роботи кори надниркових залоз, збої в роботі статевих залоз.

Залежно від ступеня ураження розрізняють кілька стадій патології: • перша — легке стирання ріжучого краю та ікол, стоншення верхньої частини жувальних поверхонь; патологія перебігає на поверхні емалі, частково переходить на дентин; • друга — повна стертість жувальних поверхонь, процес сягає дентину; • третя — коронка зуба зменшується до двох третин від нормального об'єму, процеси зачіпають замісний дентин, просвічується порожнина зуба; • четверта, найважча — стирання до шийки зуба.

Ця патологія проявляється не лише порушенням естетики зубів, а й спотворенням овалу нижньої частини обличчя, зміною положення суглоба нижньої щелепи. Патологія може проявлятися гіперестезією зубів до різних подразників. Перед початком терапії лікар у стоматологічній клініці обов'язково проводить докладний збір даних для визначення причини патології. Зупинити процеси та покращити стан зубної емалі допомагають ремінералізуючі препарати. Якщо проблема полягає в роботі ендокринної системи, обов'язково призначається лікування в цьому напрямі. Усунути чутливість допомагають аплікації препаратів на основі фтору, прийом вітамінів і мінералів.

При сильному зменшенні об'єму зубів встановлюються протези, коронки. Якщо діагностовано нічний бруксизм, бажане носіння захисної капи.

Щоб лікування завершилося успішно, важливо виключити зі списку причин патології збої в ендокринній системі. Якщо ж цей фактор підтвердився, ключовий пункт у лікуванні — відновлення обмінних процесів.