Здавалося б, пломби можуть триматися на залікованих зубах десятиліттями, і в деяких людей вони справді служать довго. Але часто пацієнти скаржаться, що пломби не тримаються і двох років. Нові дослідження, проведені у США та Бразилії, відкривають цікаві дані: алкоголь і куріння збільшують ризик псування та передчасного розхитування зубних пломб. Важливо також враховувати, що, крім шкідливих звичок, втрату пломб викликають генетичні фактори. Також не виявлено помітної різниці в частоті псування та втрати пломб із різних матеріалів — сучасних полімерів та амальгами. Автори дослідження вважають, що аналіз ДНК допоможе встановити взаємозв'язок між індивідуальними факторами та випадінням пломб, підібрати ефективніші методи лікування. Серед основних причин випадіння пломб фахівці також називають карієс, який розвивається під пломбою, порушення правил при підборі матеріалу пломби.

У межах згаданого дослідження було вивчено велику базу даних відомої школи стоматологів Піттсбурга. У ній містилися великі масиви інформації про матеріали пломб, точний час випадіння протягом п'яти років після встановлення. Вчені зробили важливе відкриття: у пломб із композиту та застарілої амальгами немає відчутної різниці в термінах експлуатації. Композитні альтернативи є нешкідливою та нетоксичною альтернативою амальгамі.

Цінна інформація про шкідливі звички пацієнтів, зразки ДНК допомогли провести ретельний аналіз впливу генетичних факторів і наявності шкідливих звичок на терміни експлуатації пломб.

Згідно з даними цього аналізу, у пацієнтів, які вживали алкоголь, псування та втрата пломби протягом двох років траплялися частіше, ніж у пацієнтів, які не п'ють. Також шанси отримати погане пломбування і втратити пломбу вищі в пацієнтів зі шкідливою звичкою тютюнокуріння. Порушення у складі ДНК, зокрема мутація гена, що кодує матриксну металопротеїназу (ММП2) — фермент, здатний руйнувати всі білки, — провокують випадіння пломби.

ММП2 розхитує зв'язки між пломбою та зубом, що також призводить до порушення герметичності та втрати пломби. Результати дослідження дуже цікаві, оскільки показують, що фактори генетики визначають успішність лікування більше, ніж вибір методу та матеріалу пломбування. Розуміння особливостей індивідуального впливу генетичних факторів суттєво змінить стоматологію. У майбутньому подібні дослідження стануть буденним явищем, а пломбування вийде на якісно новий рівень.

Серед тривіальних причин випадіння пломб найпоширенішою є порушення правил лікування. До цих факторів належать неякісне очищення пошкодженої ділянки, нещільне прилягання матеріалу, неправильне знезараження ділянки, чищення каналів. Один або кілька факторів призводять до випадіння пломби.

За дотримання правил пломбування та якісного догляду за порожниною рота пломба може прослужити до 20 років. Однак досягти таких результатів досить складно — звісно, якщо тільки ви не знайшли професійного стоматолога.